Державна установа «НАЦІОНАЛЬНЕ ВІЙСЬКОВЕ МЕМОРІАЛЬНЕ КЛАДОВИЩЕ»

Граніт та пісковик: обговорили матеріал та вигляд намогильних споруд для Національного військового меморіального кладовища

26 липня 2024

23 липня Міністерство у справах ветеранів України спільно з державною установою “Національне військове меморіальне кладовище” презентували зразки намогильних споруд, які можуть бути встановлені на головному військовому меморіалі країни.

На круглий стіл були запрошені науковці, архітектори, історики, військові, ветерани, представники родин загиблих захисників та захисниць. Для учасників обговорення, а також глядачів, що доєднувалися у режимі онлайн, представили п’ять повноформатних зразків намогильних споруд. Зразки виготовлені у формі козацьких хрестів та заокруглених у верхній частині прямокутних плит із цільних шматків граніту і пісковика світлого кольору.

- Прямокутна плита із пісковика, видобутого в Ямпільському районі Вінницькій області. Плиту представили у розмірі 800 мм висотою та 557 мм шириною. Згідно нещодавно ухваленої постанови Кабміну “Про затвердження зразків та описів намогильних споруд та меморіальних табличок, що встановлюються на території Національного військового меморіального кладовища”

- Хрест та плита були представлені у розмірі 1000 мм висотою та шириною 660 мм, із Покостівського гранітного Кар'єру Житомирської області. Ці зразки з граніту було виготовлено за попередніми розмірами. Згідно раніше ухваленої постанови.

- Хрест та плита із Старобабанського гранітного Кар'єру Черкаської область теж були представлені у старих розмірах — 1000 мм висотою та 660 мм шириною.

Також показали, ще кілька менших зразків із граніту, який видобувають у Новоселівському гранітному Кар'єрі, що у Миколаївській області.

“Наші Захисники і Захисниці, які віддали найбільшу цінність — своє життя за збереження України та нас із вами заслуговують на повагу та гідне вшанування. Саме тому, ми повинні забезпечити всім нашим загиблим бійцям гідні умови поховання на Національному військовому меморіалі. Однією із основних цілей для нас є вибір достойного і довговічного матеріалу, який буде виглядати гідно та велично навіть через сотні років. В усіх нас спільна мета – зберегти історичну значущість вчинку та подвигу кожного і кожної для нинішніх і майбутніх поколінь”, — розповів заступник Міністра у справах ветеранів України Фархад Фархадов.

“Для виготовлення намогильних споруд ми відстоюємо натуральний камінь світлого кольору серед українських виробників. Загалом, представники ДУ "НВМК" об'їздили українські кар'єри та оглянули близько півсотні зразків каміння в різній обробці, аби винести на обговорення найбільш відповідні та придатні варіанти. Зразки намогильних споруд, які ми презентували на круглому столі у Києві, у рамках тестування, піддавали впливу погодніх умов та зберігали деякий час на відкритій місцевості. Це було зроблено задля того, аби наочно перевірити те, як себе буде поводити той чи інший матеріал та який буде найменш примхливим у догляді, в порівнянні з іншими матеріалами”, — наголосив директор державної установи “Національне військове меморіальне кладовище” Ярослав Пронюткін.

“Історики наголошують, що для нас традиційно використовувати на могилах вапняк та хрести з пісковика. Але я – абсолютний традиціоналіст, і я проти щоб пісковик був матеріалом національного цвинтаря. Пісковик, який сьогодні представлений, він із Бессарабії, він крихкий і має дуже багато вкраплень. Щодо мармуру – у наших погодних умовах, через 100 років він стає схожим на гіпс. Він вивітрюється, руйнується та стає крихким…” — поділився своїми думками скульптор Василь Корчовий.

“Я бачу суперечку з приводу граніту та пісковика, яка грунтується на власних уподобаннях та смаку. Якщо ми говоримо про тяглість – то ті десятки тисяч історичних намогильних споруд та скульптур, які збереглися, – усі втілені з пісковику або ж вапняку. І жодного з граніту… Я не агресивний противник граніту, я виріс у місцевості, де його багато і люблю його, але коли, під час круглого столу, я побачив плиту із пісковика – відчув себе у Європі. А от коли побачив ці сірі гранітні намогильні споруди – відчув, що це бруківка десь у Тернополі. Перевагу я б надав пісковику, оскільки він – це про українську традицію, хоч його і важче обробляти. Але, у той же час, Україна не може чекати десятиліття допоки добуде “свій” якісний пісковик.” — зауважив дослідник, співзасновник громадської організації “Україна Інкогніта” Роман Малєнков.

“Пісковик – це великі проблеми. Він дуже вбирає у себе вологу. Варіант, який сьогодні презентують – він ідеальний, такий лише на виставках показувати. А насправді, коли пісковик добувають, у нього часто є коричневі розводи, оскільки у ньому багато металевих й залізних вкраплень. До прикладу: для інтер'єру, барельєфів він виглядає добре. Раніше із пісковика робили багато скульптур, але це тому, що 100 років назад, майстри не мали сучасних алмазних та електричних інструментів і працювали лише руками з м'якими матеріалами, такими як пісковик. Якби у тогочасних майстрів були інструменти сучасні, то вони працювали б із гранітом. У плані кольорової композиції світлий граніт можна наповнити змістом, виробивши потужний концепт із урахуванням генетичних й історичних особливостей.” — розповів Олександр Ткачук, скульптор, який працює з пісковиком.

“Стосовно граніту і пісковика: ми розуміємо, що кладовище буде великим. Його будівництво триватиме не один рік і потрібно також говорити про родовища каменю. У таких питаннях зважаємо не лише на стан родовищ на сьогодні, а що буде з ним у перспективі, через 10-20-30 років. Якщо ми закладаємо спорудження кладовища на багато років вперед, то маємо бути впевнені, що ми зможемо стабільно добувати однаковий камінь, який не змінюватиметься з часом. Пісковик має багато плюсів, він – історичний камінь, з нього збудовано багато будівель, але він менш міцний за граніт. Граніт має пористість — 0,5 відсотка, а пісковик 5-6 відсотків, через це – вбирає у себе гідрофобні матеріали і камінь змінює колір. Якщо ми почнемо сучасними хімічними реагентами захищати від зовнішнього впливу пісковик і граніт, то на подібний захист виробник реагентів дає гарантію 5-10 років. Потім, такий захист потрібно буде поновлювати, з часом пісковик від вимивання може почати відлущуватись, а написи з нього викришуватися. З точки зору довговічності і практичності ліпше для намогильних споруд, на мою думку, взяти граніт…” — поділився переживаннями Валентин Коробійчук, професор кафедри гірничих технологій та будівництва державного університета Житомирська політехніка.

Нагадаємо, що НВМК розташоване у Фастівському районі, в межах Гатненської тергромади. Меморіал покликаний увічнити пам'ять наших героїв на століття. Окрім того, таким чином держава допоможе родинам полеглих у похованні, момеріалізації, буде доглядати та цілодобово охороняти могили.